МІКРОБІОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЯКОСТІ Й БЕЗПЕЧНОСТІ ЗЕРНА
DOI:
https://doi.org/10.31359/2312.3990.2026.39.1.121Ключові слова:
зернові культури, мікробіологічні захворювання, мікрофлора зерна, мікотоксини, фузаріоз, безпечність зерна, якість зерна, мікробіом, методи контролюАнотація
У статті узагальнено сучасні наукові підходи до дослідження мікробіологічних захворювань зернових культур та їх впливу на формування якості й безпечності зерна. Проаналізовано роль фітопатогенних і сапрофітних мікроорганізмів у процесах ураження зерна на різних етапах – від вегетації до зберігання. Розглянуто основні групи мікроорганізмів, зокрема гриби родів Fusarium, Aspergillus, Penicillium, що здатні продукувати мікотоксини. Висвітлено сучасні методи виявлення мікрофлори зерна, включаючи класичні мікробіологічні, молекулярно-генетичні, імунологічні та метагеномні підходи. Особливу увагу приділено небезпечності мікотоксинів, їх стійкості до технологічної обробки та впливу на здоров’я людини і тварин. Проаналізовано сучасні технології контролю мікробної контамінації зерна, зокрема сушіння, озонування, іонізуюче випромінювання, холодну плазму та використання органічних кислот. Обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу до забезпечення мікробіологічної безпечності зернової сировини.
Завантажити
Посилання
1. Parry D. W., Jenkinson P., McLeod L. Fusarium ear blight (scab) in small grain cereals – a review. Plant Pathology. 1995. Vol. 44, № 2. P. 207–238. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-3059.1995.tb02773.x
2. Bennett J. W., Klich M. Mycotoxins. Clinical Microbiology Reviews. 2003. Vol. 16, № 3. P. 497–516. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.16.3.497-516.2003
3. Audenaert K., Vanheule A., Höfte M., Haesaert G. Deoxynivalenol: a major player in the multifaceted response of Fusarium to its environment. Molecular Plant Pathology. 2014. Vol. 15, № 1. P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1111/mpp.12112
4. Magan N., Aldred D. Post-harvest control strategies: minimizing mycotoxins in the food chain. Food Control. 2007. Vol. 18, № 4. P. 362–369. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2005.10.008
5. Berg G., Rybakova D., Fischer D. et al. Microbiome definition re-visited: old concepts and new challenges. Microbiome. 2020. Vol. 8. Article 103. DOI: https://doi.org/10.1186/s40168-020-00875-y
6. Pal K. K., McSpadden Gardener B. Biological control of plant pathogens. Crop Protection. 2006. Vol. 25, № 2. P. 155–163. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cropro.2005.05.011
7. Pitt J. I., Hocking A. D. Fungi and Food Spoilage. 3rd ed. New York: Springer, 2009. 519 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-0-387-92207-2
8. Nicolaisen M., Suproniene S., Nielsen L. K. et al. Real-time PCR for quantification of eleven individual Fusarium species in cereals. International Journal of Food Microbiology. 2009. Vol. 135, № 3. P. 275–284. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2009.08.016
9. Shephard G. S. Current status of mycotoxin analysis: a critical review. Food Additives & Contaminants: Part A. 2016. Vol. 33, № 3. P. 394–410. DOI: https://doi.org/10.1080/19440049.2016.1140632
10. ISO 712:2009. Cereals and cereal products – Determination of moisture content — Reference method. Geneva: ISO, 2009.
11. Aktar M. W., Sengupta D., Chowdhury A. Impact of pesticides use in agriculture: their benefits and hazards. Interdisciplinary Toxicology. 2009. Vol. 2, № 1. P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.2478/v10102-009-0001-7
12. Liu Y., Pan X., Li J. A 1961–2010 record of fertilizer use, pesticide application and cereal yields: a review. Agronomy for Sustainable Development. 2015. Vol. 35. P. 83–93. DOI: https://doi.org/10.1007/s13593-014-0259-9
13. Jess S., Kildea S., Moody A. et al. European Union policy on pesticides: implications for agriculture. Pest Management Science. 2014. Vol. 70, № 1. P. 2–9. DOI: https://doi.org/10.1002/ps.3566
14. Magan N., Aldred D. Managing microbial spoilage in cereal grains. In: Stored Grain: Management and Challenges. 2006. P. 59–78.
15. Dexter J. E., Wood P. J. Recent applications of pearling to processing of wheat. Cereal Chemistry. 1996. Vol. 73, № 2. P. 232–242.
16. O’Donnell C., Tiwari B. K., Cullen P. J., Rice R. G. Ozone in food processing. In: Ozone in Food Processing. Wiley-Blackwell, 2012. P. 1–30. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118307472
17. Farkas J., Mohácsi-Farkas C. History and future of food irradiation. Trends in Food Science & Technology. 2011. Vol. 22, № 2–3. P. 121–126. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2010.04.002
18. Niemira B. A. Cold plasma decontamination of foods. Annual Review of Food Science and Technology. 2012. Vol. 3. P. 125–142. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-food-022811-101132
19. Keklik N. M., Krishnamurthy K., Demirci A. Pulsed UV light in food processing. Food Engineering Reviews. 2012. Vol. 4. P. 93–111. DOI: https://doi.org/10.1007/s12393-012-9043-x
20. Sabillon L., Stratton J., Rose D. J., Bianchini A. Reduction of microbial load in wheat by tempering with organic acids. Journal of Food Protection. 2016. Vol. 79, № 2. P. 260–266. DOI: https://doi.org/10.4315/0362-028X.JFP-15-320
