Requirements for publication design and submission procedure

ДО УВАГИ КОРЕСПОНДЕНТІВ!

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОДАННЯ СТАТЕЙ

 

Обсяг статті: від 6 до 12 повних сторінок.

Мова написання статті: українська, англійська.

Статті набираються у Microsoft Word.

Формат: А5.

Поля: 20 мм.

Шрифт: основний текст – Times New Rowan, 10 пт; анотації, ключові слова, список використаних джерел та авторська довідка – 9 пт.

Міжрядковий інтервал: 1.

Абзац: 1 пт.

Вирівнювання тексту: по ширині

 

Стаття повинна мати наступні елементи та послідовність:

1.     Індекс УДК (UDC)

2.     Назва статті

3.     Ініціали та прізвища авторів

4.     Назва організації

5.     Анотація українською мовою

6.     Розширена анотація англійською мовою

7.     Ключові слова українською та англійською мовою

8.     Постановка проблеми у загальному вигляді

9.     Аналіз останніх досліджень і публікацій

10.  Мета статті

11.  Матеріали та методи

12.  Основний текст статті

13.  Висновки

14.  Список джерел інформації/ References (англомовний список літератури)

15.  Відомості про авторів українською та англійською мовами

 

1. Шапка статті: індекс УДК, ініціали та прізвища авторів розміщується на один абзац нижче шрифтом 10 пт, назва організації – набираються з нового рядка шрифтом Time New Roman Cyr розміром 10 пт з одинарним міжрядковим інтервалом і вирівнюються по центру. Назва статті розміщується на один абзац нижче назви організації, набирається шрифтом Time New Roman Cyr розміром 10 пт з напівжирним виділенням і вирівнюється по центру

2. Анотація українською мовою набираються з абзацного відступу 1 пт шрифтом Time New Roman Cyr розміром 9 пт, курсив, напівжирний до 500 друкованих знаків з одинарним міжрядковим інтервалом і вирівнюються по ширині; англійською мовою розширена анотація оформлена до вимог міжнародних наукометричних баз не менше 1800 друкованих знаків, яка має бути інформативною (не містити загальних слів), змістовною (відображати основний зміст статті і результати досліджень); структурованою (відповідати логіці викладу статті). Тому обов’язковими складовими анотації англійською мовою до статей є вступ; актуальність; мета і завдання; методи досліджень; результати; висновки (тобто коротке повторення в ній структури статті). Під час написання розширеної анотації слід використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, стандартизовану термінологію, уникаючи складних граматичних зворотів, маловідомих термінів і символів.

Якщо стаття написана англійської мовою, то українська анотація повинна мати обсяг не менш ніж 1800 знаків включаючи ключові слова.

3. Нижче анотацій вказуються ключові слова шрифтом Time New Roman Cyr, курсив, 9 пт

4. Текст статті розміщується на 1 см нижче анотацій, набирається з абзацного відступу 1 см шрифтом Time New Roman Cyr розміром 10 пт з одинарним міжрядковим інтервалом і вирівнюється по ширині.

5. Постановка проблеми у загальному вигляді.

6. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених частин загальної проблеми, висвітлених у статті.

7. Матеріали та методи. Повинні бути розкриті в достатній мірі, щоб можна було відтворити дослід. Також, повинні бути посилання на кожний описаний метод (посилання на сучасні статті, де описано метод).

8. Посилання на літературу в тексті включають порядковий номер джерела у бібліографічному списку і його відповідну сторінку. Їх наводять у квадратних дужках, відокремлюючи одне від одного крапкою з комою, наприклад: [3, с. 35; 8, с. 56–59].

9. Для набирання формул застосовувати редактор формул MS Equation. Формула нумерується з правого боку.

10. Якщо в статті присутні ілюстрації, необхідно розташовувати їх по тексту (виконані в MS Word потрібно згрупувати; вони повинні бути єдиним графічним некольоровим об’єктом) вирівнюючи по центру, підписи (Рис. 1. Схема ...) по центру напівжирним шрифтом. Ілюстрації повинні бути чіткими та контрастними.

11. Таблиці розташовувати по тексту, причому їх ширина повинна бути на 1 см менша ширини рядка. Над таблицею поставити її порядковий номер курсивом (Таблиця 1) вирівнюючи по правому краю, під яким розмістити назву таблиці напівжирним шрифтом вирівнюючи по центру.

12. Висновки. Наводять висновки з дослідження і стисло подають перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати їхню достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання (обсяг 5–10 рядків).

13. Список джерел інформації / References (у порядку згадування по тексту) із зазначенням у тексті посилань у квадратних дужках. Бібліографічний список, оформлений відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» https://nv-oneu.com.ua/downloads/dstu-8302-2015.pdf, складається лише з тих джерел, на які є посилання. Мінімальна кількість використаних джерел для наукових статей – 10, для оглядових – 20 (самоцитування – до 10 %). Не менше 20 % джерел повинні мати індекс doi. REFERENCES повинен бути оформлений відповідно до міжнародного стандарту APA (American Psychological Association (APA) Style).

 

 

 

Зверніть увагу!

- під час набору слід вимкнути автоматичний перенос (заборонено «примусові» переноси за допомогою дефіса);

– абзаци позначати тільки клавішею «Enter», не застосовувати пробілів або табуляції (клавіша «Tab»);

– скорочення слів і словосполучень, крім загальноприйнятих, не вживають

 

У поданих до публікації матеріалах забороняється використання джерел, опублікованих у виданнях держави-агресора, в тому числі джерел, створених її науковими установами, організаціями чи авторами!

 

10. Після списку джерел інформації подають авторську довідку двома мовами (українська та англійська) на кожного автора:

-  прізвище, ім’я, по батькові повністю,

-  науковий ступінь,

-  вчене звання,

-  місце роботи або навчання; посада;

-  особиста електронна пошта;

-  обов'язково ORCID ID (у форматі посилання orcid.org...).

 

Електронний варіант статті (MSWord) (назва файлу за прізвищем першого автора – Шевченко І.) надсилати на електронну пошту: process229@ukr.net

 

Рукописи, що не відповідають вище вказаним вимогам щодо оформлення та не відповідають тематиці видання не розглядаються і до друку не приймаються.

 

 

УВАГА! В одному випуску (номері) видання не може бути опубліковано більше ніж одну статтю одного автора (співавтора)

 

 

 

 

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК 664.8.037

О.О. Коваленко¹,

М.П. Савчук²

¹Національний університет харчових технологій
²Луцький національний технічний університет

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ СУШІННЯ НА ЯКІСТЬ ПЛОДОВИХ ПОРОШКІВ

У статті досліджено вплив температурного режиму сушіння на фізико-хімічні показники якості плодових порошків. Проведено аналіз зміни вологості, кольору та вмісту біологічно активних речовин у процесі сушіння. Встановлено оптимальні параметри сушіння, що забезпечують збереження харчової цінності продукту.

Ключові слова: сушіння, плодові порошки, температура сушіння, вологість, якість продукту.

 

INFLUENCE OF DRYING TEMPERATURE REGIME ON THE QUALITY OF FRUIT POWDERS

Introduction. Drying is one of the most common methods used in food processing to extend the shelf life of raw materials and finished products. However, high temperatures can negatively affect the nutritional and sensory properties of food products.

Purpose. The purpose of this study is to determine the influence of drying temperature on the quality indicators of fruit powders.

Methods. The research was carried out using laboratory drying equipment. Moisture content, color characteristics and the content of biologically active substances were determined using standard physicochemical methods.

Results. It was established that increasing the drying temperature accelerates moisture removal but leads to partial destruction of biologically active compounds. Optimal drying conditions were determined that ensure high product quality.

Conclusions. The obtained results can be used in food production technologies for the development of energy-efficient drying regimes while maintaining high nutritional value of fruit powders.

Keywords: drying, fruit powders, drying temperature, moisture content, food quality.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Сушіння є одним із найбільш поширених технологічних процесів у харчовій промисловості, що дозволяє збільшити термін зберігання продукції та зменшити витрати на транспортування і зберігання. Особливо актуальним є виробництво плодових порошків, які широко використовуються у виробництві кондитерських виробів, напоїв та продуктів функціонального призначення.

Однак підвищені температури сушіння можуть призводити до втрати біологічно активних речовин, погіршення кольору та зниження харчової цінності продукту. Тому визначення оптимального температурного режиму сушіння є важливим завданням для харчової промисловості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження процесів сушіння рослинної сировини широко представлені у працях вітчизняних та зарубіжних учених [1, с. 55, 3, с. 15-18]. У роботах [4, с. 22, 5, с. 89] розглянуто вплив температури сушіння на швидкість видалення вологи з плодів та ягід.

Разом з тим недостатньо дослідженим залишається питання оптимізації температурних режимів сушіння з метою збереження біологічно активних компонентів у складі плодових порошків.

Метою статті є дослідження впливу температурного режиму сушіння на показники якості плодових порошків та визначення раціональних параметрів технологічного процесу.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були яблучні плоди сорту «Голден Делішес». Сировину попередньо подрібнювали та піддавали сушінню у лабораторній сушильній установці при температурах 50°C, 60°C та 70°C.

Вологість зразків визначали гравіметричним методом. Вміст сухих речовин визначали за допомогою рефрактометра. Вміст вітаміну С визначали методом йодометричного титрування.

Основний текст статті. Результати досліджень показали, що зі збільшенням температури сушіння швидкість видалення вологи значно зростає. При температурі 70°C процес сушіння відбувається на 30–35 % швидше порівняно з температурою 50°C.

Проте підвищення температури сушіння призводить до зниження вмісту біологічно активних речовин, зокрема вітаміну С.

Результати експериментальних досліджень наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив температури сушіння на показники якості плодових порошків

 

Графічну залежність зміни вологості від температури сушіння наведено на рисунку 1.

 

Рис. 1. Залежність вологості плодових порошків від температури сушіння

 

Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що підвищення температури сушіння прискорює процес видалення вологи з плодової сировини, проте негативно впливає на збереження біологічно активних речовин.

Отримані результати можуть бути використані під час розроблення технологій виробництва плодових порошків у харчовій промисловості.

 

Список джерел інформації / References

1.      Zhao L., Wang Y., Zhang Z., et al. (2023). Review on the major mycotoxins in food products: Characteristics, occurrence, and detection methods. Food Control, 134, 108698. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2021.108698

 

 

Коваленко Олександр Олександрович – кандидат технічних наук, доцент кафедри технології харчових виробництв, Національний університет харчових технологій.

ORCID: https://orcid.org/0000-0000-0000-0000

E-mail: example@email.com

 

Kovalenko Oleksandr Oleksandrovych – PhD technical of Sciences, Associate Professor of the Department of Food Production Technology, National University of Food Technologies.

ORCID: https://orcid.org/0000-0000-0000-0000

E-mail: example@email.com